- утаювати
- (вта́ювати), -юю, -юєш, недок., утаї́ти (втаї́ти), -аю́, -аї́ш, док., перех.Зберігати в таємниці, приховувати від інших. || Таємно привласнювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
утаювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
утаювати — таю, таїш, Рс. Зберігати в таємниці; таємно привласнювати … Словник лемківскої говірки
втаювання — вта/ювати, вта/юватися, втекти/ див. утаювати, утаюватися і т. д … Український тлумачний словник
укривати — (вкрива/ти), а/ю, а/єш, недок., укри/ти (вкри/ти), и/ю, и/єш, док., перех. 1) Накладати, натягати зверху на кого , що небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось. 2) Розміщуючись на якомусь просторі, покривати, заповнювати його. ||… … Український тлумачний словник
утаїти — див. утаювати … Український тлумачний словник
утаювання — (вта/ювання), я, с. Дія за знач. утаювати (вта/ювати) … Український тлумачний словник
утаюватися — (вта/юватися), а/ююся, а/юєшся, недок., утаї/тися (втаї/тися), аю/ся, аї/шся, док. 1) Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися. 2) Робити щось таємницею для інших. 3) тільки недок. Пас. до утаювати … Український тлумачний словник